Практика
Сьогодні банки масово проводять переоцінку заставного майна. Для багатьох позичальників це може обернутися проблемами з поверненням кредитів вже сьогодні. Після того, як НБУ і МВФ зобов’язали банки провести переоцінку застав, позичальники живуть в постійному страху. Адже умови користування кредитом у зв’язку з падінням цін на багато активів можуть різко змінитися. Якщо банк визнає, що вартість застави (квартири, машини, земельної ділянки) впала, то може зажадати від боржника надати від поручителя додаткову заставу або повернути борг протягом короткого терміну, такі пункти прописані в багатьох кредитних договорах, і не виключено, що банкіри, в умовах кризи, вирішать про них пригадати.
Одне радує: кредитори кажуть, що у випадку, якщо вартість застави різко впала, ставку по позиції підвищувати вони не будуть. «Ефективнішим заходом є залучення від клієнта будь-якого додаткового забезпечення. Що стосується вимоги достроково погасити певну суму кредиту, то це цілком реально, адже така умова прописується в більшості кредитних договорів банків». Хоча кредиторові навряд чи вдасться чогось добитися такими жорсткими методами в світлі масових звільнень і скорочень. Адже багато позичальників, що «скребуть по засіках» у пошуках грошей на погашення кредиту, просто не будуть здатні погасити позику, а значить, банк отримає на свою голову черговий «біль» у вигляді об’єкту застави, яку необхідно в терміновому порядку реалізувати. «Теоретично, банк може пред’явити вимогу по достроковому погашенню всієї суми кредиту, якщо це передбачено умовами договору, наприклад в результаті погіршення фінансового положення позичальника. Проте на практиці банки рідко удаються до таких дій у зв’язку з ситуацією, що склалася на ринку.
Ще одним способом виходу з ситуації для банку може стати підвищення плати по страховці застави, щоб частково перекрити ризики зниження вартості застави. І хоча користь від цього називають сумнівною, банк може перерахувати плату по страховці і пред’явити підвищений тариф. В окремих випадках банки висувають позичальникові вимоги по додатковому страхуванню застави. Але це відбувається рідко і лише частково вирішує проблему втрати його вартості. Та і існуюча практика страхування не дозволяє повністю компенсувати втрату вартості застави.
Але найголовніша складність, з якою зіткнуться всі банки, — це можлива некоректність переоцінки. «В умовах швидкого курсу, що змінюється, нестабільності на ринку нерухомості, швидкого падіння цін і інших чинників неможливо правильно оцінити вартість застави». Тому цілком передбачено, що в таких умовах оцінка, яка практично завжди грунтується на методі порівняння аналогічних пропозицій на ринку, комусь здасться неправильною. Ну і результат все той же: обурення позичальників і маса судових позовів до банків. До речі, юристи упевнені, що будь-які рухи тіла кредиторів у бік урізання прав позичальників і тиску на них неправомірні. Якщо людина вчасно погашає кредит і відсотки по ньому, то ризик по такому клієнтові мінімальний, і кредитор має бути до нього лояльний. «А тому будь-яке порушення банком прав добросовісної сторони за договором повинне спричинити адекватну реакцію — в судовому порядку позичальник, як споживач, повиннен вимагати усунення порушення його прав». Посилаючись на Цивільний кодекс, умови договори, по яких сторони прийшли до згоди, є обов’язковими для виконання сторонами — як банком, так і позичальником. Але банк може вимагати надати додаткову заставу виключно у випадку, якщо позичальник не виконує свої зобов’язання, або порушує їх без поважних причин і письмового попередження про це. Безумовно, прогнозувати підсумки переоцінки застав поки рано. Але якщо глянути на те, що відбувається з ринком нерухомості, і врахувати деякі прогнози на падіння цін на житло, то цілком ймовірно, що скоро вимоги Нацбанку можуть стати проблемою для більшості позичальників. Адже у разі зменшення реальної вартості застави банки отримають повне право вимагати від позичальника компенсувати знецінення за рахунок інших джерел, наявність або відсутність яких явно не цікавитиме кредитора.
Вимагаємо відстрочення
Щоб не доводити до крайньої межі, і банки, і колектори радять бути чесними і не «ховатися по кущах». Тобто, якщо у позичальника виникли тимчасові фінансові труднощі, але він йде назустріч банку, сам приходить в його офіс і розповідає про свої проблеми, то, звичайно, в цьому випадку можна розраховувати на розуміння і лояльне відношення. Але при цьому необхідно розуміти, що вся заявлена інформація, що «вибила» клієнта з графіка погашення, буде ретельно перевірена ще раз. І якщо мова йде про хворобу (операцію), то необхідно мати в своєму розпорядженні лікарняний, з випискою історії хвороби, медичної карти. При звільненні має бути виписка з трудової книжки, а кредитор додатково ще «дзвякне» на колишнє місце роботи, щоб дізнатися, чому, за що і як звільнений позичальник.
«У разі форс-мажорних обставин, які було неможливо передбачити при укладенні договору, позичальник може написати в банк заяву з проханням надати відстрочення. Як правило, банки йдуть назустріч і надають її на термін від одного до трьох місяців, виходячи з серйозності причини». В цій ситуації, звичайно, велике значення мають позитивна кредитна історія, своєчасні виплати до форс-мажорної ситуації. Банк, швидше за все, піде назустріч позичальникові, який раніше вчасно платив по кредиту, і не почне звертатися до колектора з вимогою про застосування жорсткіших санкцій. Підсумкові рішення можуть бути найрізноманітнішими: або разове відстрочення платежу, або зміна графіка виплат, або кредитні канікули (оплата тільки відсотків протягом 1-2 років).
Зі свого боку, колектори підтверджують, що стандартна схема роботи поголовно для всіх позичальників просто непридатна. «Кожен поводиться абсолютно по-різному: хтось, марнотратить всю зарплату в казино, всього лише хоче отримати чергове відстрочення. А у когось дійсно проблеми, але він упевнений, що впорається з обставинами, що склалися». Але не варто забувати, що стягувачі працюють за досудовою схемою. Тобто якщо дана структура не добивається свого, тоді банк звертається до суду. У такій ситуації уникнути покарання не вдасться. Крім того, доведеться погасити всі заборгованості, продавши майно, додатково кредитор обдере клієнта «як липку», стягнувши з нього пеню, штрафи і судові витрати.
Як поводитися позичальникові, що прострочив
На етапі загрози неплатежу по кредиту і невеликого прострочення:
1. Завчасно попередити банк про можливе прострочення і вказати орієнтовний термін затримки платежу.
2. Як правило, у разі затримки платежу на недовгий термін (5-10 днів) банки лояльні і можуть взагалі не штрафувати, але у разі затягування на великий термін краще особисто відвідати філію банку і усно або письмово викласти причини того, що відбувається.
3. Якщо ситуація серйозна (хвороба, втрата роботи), є шанс домовитися з банком про заморожування платежів на 1-3 місяця або про зміну графіка погашення і виплату впродовж терміну тільки відсотків по кредиту.
На етапі, коли за справу узялися колектори:
1. Не уникати зустрічей із стягувачами, оскільки ухилення від відповідальності тільки посилить ситуацію.
2. При спілкуванні з колекторами аргументувати причини неплатежу (затримка зарплати, звільнення, хвороба і так далі).
3. Йти на компроміс: якщо банк не вимагає відразу сплатити весь борг, але не згоден відкликати штраф і пеню, домовлятися про розстрочку, погоджуючись на санкції.
4. Якщо майно вже арештоване, краще повністю або частково погасити заборгованість протягом терміну, який колектор і банк дають до передачі справи до суду (1-2 місяця), інакше застава буде продана.
PS. Будь-які некоректні дії сторони, що «вибиває» борг, можуть бути за бажання кваліфіковані судом як «здирство», хуліганські дії і інші кримінально карані діяння. У разі ухвалення відповідного судового рішення проблеми (у тому числі і фінансові) виникнуть вже у кредитора.
Одне радує: кредитори кажуть, що у випадку, якщо вартість застави різко впала, ставку по позиції підвищувати вони не будуть. «Ефективнішим заходом є залучення від клієнта будь-якого додаткового забезпечення. Що стосується вимоги достроково погасити певну суму кредиту, то це цілком реально, адже така умова прописується в більшості кредитних договорів банків». Хоча кредиторові навряд чи вдасться чогось добитися такими жорсткими методами в світлі масових звільнень і скорочень. Адже багато позичальників, що «скребуть по засіках» у пошуках грошей на погашення кредиту, просто не будуть здатні погасити позику, а значить, банк отримає на свою голову черговий «біль» у вигляді об’єкту застави, яку необхідно в терміновому порядку реалізувати. «Теоретично, банк може пред’явити вимогу по достроковому погашенню всієї суми кредиту, якщо це передбачено умовами договору, наприклад в результаті погіршення фінансового положення позичальника. Проте на практиці банки рідко удаються до таких дій у зв’язку з ситуацією, що склалася на ринку.
Ще одним способом виходу з ситуації для банку може стати підвищення плати по страховці застави, щоб частково перекрити ризики зниження вартості застави. І хоча користь від цього називають сумнівною, банк може перерахувати плату по страховці і пред’явити підвищений тариф. В окремих випадках банки висувають позичальникові вимоги по додатковому страхуванню застави. Але це відбувається рідко і лише частково вирішує проблему втрати його вартості. Та і існуюча практика страхування не дозволяє повністю компенсувати втрату вартості застави.
Але найголовніша складність, з якою зіткнуться всі банки, — це можлива некоректність переоцінки. «В умовах швидкого курсу, що змінюється, нестабільності на ринку нерухомості, швидкого падіння цін і інших чинників неможливо правильно оцінити вартість застави». Тому цілком передбачено, що в таких умовах оцінка, яка практично завжди грунтується на методі порівняння аналогічних пропозицій на ринку, комусь здасться неправильною. Ну і результат все той же: обурення позичальників і маса судових позовів до банків. До речі, юристи упевнені, що будь-які рухи тіла кредиторів у бік урізання прав позичальників і тиску на них неправомірні. Якщо людина вчасно погашає кредит і відсотки по ньому, то ризик по такому клієнтові мінімальний, і кредитор має бути до нього лояльний. «А тому будь-яке порушення банком прав добросовісної сторони за договором повинне спричинити адекватну реакцію — в судовому порядку позичальник, як споживач, повиннен вимагати усунення порушення його прав». Посилаючись на Цивільний кодекс, умови договори, по яких сторони прийшли до згоди, є обов’язковими для виконання сторонами — як банком, так і позичальником. Але банк може вимагати надати додаткову заставу виключно у випадку, якщо позичальник не виконує свої зобов’язання, або порушує їх без поважних причин і письмового попередження про це. Безумовно, прогнозувати підсумки переоцінки застав поки рано. Але якщо глянути на те, що відбувається з ринком нерухомості, і врахувати деякі прогнози на падіння цін на житло, то цілком ймовірно, що скоро вимоги Нацбанку можуть стати проблемою для більшості позичальників. Адже у разі зменшення реальної вартості застави банки отримають повне право вимагати від позичальника компенсувати знецінення за рахунок інших джерел, наявність або відсутність яких явно не цікавитиме кредитора.
Вимагаємо відстрочення
Щоб не доводити до крайньої межі, і банки, і колектори радять бути чесними і не «ховатися по кущах». Тобто, якщо у позичальника виникли тимчасові фінансові труднощі, але він йде назустріч банку, сам приходить в його офіс і розповідає про свої проблеми, то, звичайно, в цьому випадку можна розраховувати на розуміння і лояльне відношення. Але при цьому необхідно розуміти, що вся заявлена інформація, що «вибила» клієнта з графіка погашення, буде ретельно перевірена ще раз. І якщо мова йде про хворобу (операцію), то необхідно мати в своєму розпорядженні лікарняний, з випискою історії хвороби, медичної карти. При звільненні має бути виписка з трудової книжки, а кредитор додатково ще «дзвякне» на колишнє місце роботи, щоб дізнатися, чому, за що і як звільнений позичальник.
«У разі форс-мажорних обставин, які було неможливо передбачити при укладенні договору, позичальник може написати в банк заяву з проханням надати відстрочення. Як правило, банки йдуть назустріч і надають її на термін від одного до трьох місяців, виходячи з серйозності причини». В цій ситуації, звичайно, велике значення мають позитивна кредитна історія, своєчасні виплати до форс-мажорної ситуації. Банк, швидше за все, піде назустріч позичальникові, який раніше вчасно платив по кредиту, і не почне звертатися до колектора з вимогою про застосування жорсткіших санкцій. Підсумкові рішення можуть бути найрізноманітнішими: або разове відстрочення платежу, або зміна графіка виплат, або кредитні канікули (оплата тільки відсотків протягом 1-2 років).
Зі свого боку, колектори підтверджують, що стандартна схема роботи поголовно для всіх позичальників просто непридатна. «Кожен поводиться абсолютно по-різному: хтось, марнотратить всю зарплату в казино, всього лише хоче отримати чергове відстрочення. А у когось дійсно проблеми, але він упевнений, що впорається з обставинами, що склалися». Але не варто забувати, що стягувачі працюють за досудовою схемою. Тобто якщо дана структура не добивається свого, тоді банк звертається до суду. У такій ситуації уникнути покарання не вдасться. Крім того, доведеться погасити всі заборгованості, продавши майно, додатково кредитор обдере клієнта «як липку», стягнувши з нього пеню, штрафи і судові витрати.
Як поводитися позичальникові, що прострочив
На етапі загрози неплатежу по кредиту і невеликого прострочення:
1. Завчасно попередити банк про можливе прострочення і вказати орієнтовний термін затримки платежу.
2. Як правило, у разі затримки платежу на недовгий термін (5-10 днів) банки лояльні і можуть взагалі не штрафувати, але у разі затягування на великий термін краще особисто відвідати філію банку і усно або письмово викласти причини того, що відбувається.
3. Якщо ситуація серйозна (хвороба, втрата роботи), є шанс домовитися з банком про заморожування платежів на 1-3 місяця або про зміну графіка погашення і виплату впродовж терміну тільки відсотків по кредиту.
На етапі, коли за справу узялися колектори:
1. Не уникати зустрічей із стягувачами, оскільки ухилення від відповідальності тільки посилить ситуацію.
2. При спілкуванні з колекторами аргументувати причини неплатежу (затримка зарплати, звільнення, хвороба і так далі).
3. Йти на компроміс: якщо банк не вимагає відразу сплатити весь борг, але не згоден відкликати штраф і пеню, домовлятися про розстрочку, погоджуючись на санкції.
4. Якщо майно вже арештоване, краще повністю або частково погасити заборгованість протягом терміну, який колектор і банк дають до передачі справи до суду (1-2 місяця), інакше застава буде продана.
PS. Будь-які некоректні дії сторони, що «вибиває» борг, можуть бути за бажання кваліфіковані судом як «здирство», хуліганські дії і інші кримінально карані діяння. У разі ухвалення відповідного судового рішення проблеми (у тому числі і фінансові) виникнуть вже у кредитора.
Бурляй Євген — юрисконсульт
Юридичного об’єднання «СН-груп»
Ср 25 Лютого 2009р. 17:20
Коментарі (0)
